Анастасія Адаменко
Повернутись
учениця 11-А класу Житомирської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 28 імені гетьмана Івана Виговського, переможниця ІІІ обласного конкурсу «Літературна майстерня» (диплом ІІІ ступеня).
Педагогічний керівник – Олена Борківська, учитель зарубіжної літератури Житомирської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 28 імені гетьмана Івана Виговського, керівник гуртка «Зарубіжна література» житомирського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.
Зі збірки
«ЗІБРАНА З УЛАМКІВ»
***
Наскільки ж краща темрява за світло!
У ній всі відчуття аж на межі,
А в серці жар і трепет неможливий,
На метри вище неба височінь.
У темряві всі страхи безглузді,
Поринь із головою в почуття.
Сховай у темну скриню свою скромність,
Дай волю серцю – розум хай чека!
Прокинься врешті-решт і вийди з супокою,
Залиш всі маски, будь тим, ким ти і є.
Хоч темрява в собі ховає тіло,
Вона душі нове життя дає…
На жаль, замало часу, щоб відкритись,
Мені та Пані-темрява дає.
На зміну їй приходить тепле світло,
І знов душа луна, і думка королем гуде…
***
Я благаю: «Прошу не брехати!
Світ настільки загруз у багні!»
Всі дияволи стали багаті,
Ну а янголи зникли в пітьмі.
Таке дійство давно не в новинку,
Це чума, що викошує всіх.
Ті, хто духом слабкі та нестійкі,
Доживають життя у брехні.
Де лукавство – там зрада і болість,
Верховодить людьми люта злість,
Сильний повз біль байдуже проходить,
А зі слабким все, на жаль, навпаки…
Зараз важко собі уявити,
Що було б, якби хтось десь і колись
Не наваживсь брехню у світ відпустити
Та й відразу б в колисці присік…
Хоч би хто, хоч би як не божився,
Ти також співучасником є,
Бо немає людини на світі,
Тільки що по правді живе.
Недоречними є виправдання,
Лише дія змінює все.
А якщо хтось вважає інакше,
Повідомте, благаю, мені!
***
А ти спробуй довести: «Ти – кращий!»
Зрозуміло – то шлях непростий,
Й ось на кону твоє щастя,
Відчайдушний чекає двобій.
Як назвеш корабель, те й з ним буде.
Самі ми ковалі власних доль.
Як упіймати те вічне блаженство?
Як знайти потрібний пароль?
Ціла купа питань назріває,
Надто мало часу на «ключі».
Хоч як бийся й кричи без упину,
Все підвладно лиш чистій душі.
Бути вірним – вже півперемоги,
Не лукавим – вже майже фінал.
А шляхетність – ти переможець,
Не знайомий із поняттям «провал».
Треба вірити в краще майбутнє,
Не чекати подарунків і лавр,
І довести, що ти є найкращий,
Бо ж ти щастя своє відстояв!
