Підсумки осінньої школи філологів
День української мови та писемності юні дослідники мов, художньої літератури, фольклору та мистецтвознавства відзначили по-справжньому, навчаючись «своєму та чужому» в осінній школі* Житомирського територіального відділення Малої академії наук України.
Осіння школа в наукових відділеннях мовознавства; літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства тривала з 07 по 09 листопада 2016 року й відбувалася на базі житомирського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.
53 учні, вони ж учасники цієї обласної осінньої школи, слухали лекції, повторювали вже знане і дізнавалися нове на практикумах із базових дисциплін, а також пізнавали себе та світ під час психологічних тренінгів.
А перед цим, студентським розкладом, учні та педагоги побачили у відеозаписах творчі привіти сучасних поетів* Юлії Стахівської й Олега Коцарева. Юлія зачитала вірш із, як сама авторка каже, «короткою та ясною» назвою «Ліс» із другої збірки поезій «Verde» (ця поетична книга, до речі, була представлена в Житомирі під час фестивалю «АрТерапія» влітку 2015-го). Олег Коцарев «повторив», власне, дитячий перформанс. Поет малював «специфічного» осла, який пішов, залишаючи жовті сліди, при цьому згадуючи історію з уроків малювання в підготовчій школі.
А після всіх занять другого дня, 08 листопада, учасники школи вирушили в гості до команди сучасної, яскравої, творчої лабораторії «Портал». Там на гостей уже чекали разом із колегами Ірина Маренкова, ідейний і творчий керівник «Порталу», «Цікавої крамнички», «Арт-Табурєтки», громадський діяч і член ГО «Житомир: Зроби Голосніше». Пані Ірина, зокрема, розповіла історію, як давній-давній будинок на Пушкінській, 9 перетворився на затишний і невеликий творчий простір, який, однак, легко «трансформується» в інтер’єрну фотостудію, дизайн-бюро, галерею, локацію для майстер-класів й тематичних свят – і це все в ароматі кави та солодощів із атмосферної кав’ярні. Під час мотиваційної бесіди учні запитували, цікавилися, спілкувалися і наприкінці фотографувалися та робили селфі.
Ще після вечері встигли подивитися фільм «Девід і я» під час XIII Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, котрий із 2009 року в Житомирі проводить Молодіжна громадська організація «Сучасний формат». Одинадцятикласниця Анна Яцюта також долучилася до обговорення стрічки після показу. Анна зазначила, що часто люди «на віру» сприймають повідомлення про злочини з мас-медіа. Фільм спонукає задуматися, чи справді люди, представлені як злочинці в сюжетах, справді винні, коментує учениця. Фільм «Девід і я» створений у 2014 році в Канаді, ішов із субтитрами. Тож учні мали можливість тренувати сприйняття англійської мови «на слух» й удосконалювати вимову.
Під час гуманітарної осінньої школи й інших заходів центру представлена екпозиція Житомирського обласного краєзнавчого музею про життя і творчість Давида Штеренберга – видатного живописця, графіка, художника книги, майстра театральної декорації. Давид Петрович Штеренберг народився в Житомирі в 1881 році.
Довідково.
*Осіння школа – один із постійних, щорічних заходів Житомирського територіального відділення Малої академії наук України. Захід має пропедевтичне основне завдання – підтримати й допомогти учням, авторам наукових досліджень і творів, відповідно, потенційним учасникам конкурсу-захисту якомога краще підготуватися до програми конкурсу: 1) написання наукової праці; 2) виконання контрольної роботи з базової дисципліни і 3) захисту свого дослідження.
Утім сприймати навчання як процес за розкладом у школі чи в університеті, а творчість бачити тільки в картинах чи художньому письмі дещо вузько. Навчатися можна легко, спілкуючись із цікавими людьми і креативно створювати події самого життя. Із такою думкою додатково складається культурно-відпочинкова програма осінньої школи для учасників.
Осіння школа триває три дні й організовується в кожних суміжних наукових відділеннях.
Якось у соцмережі учні запитували підказати актуальні теми для наукового дослідження з художньої літератури. Творчість Юлії Стахівської й Олега Коцарева цілком гідні об’єкти для наукових праціь про літературу. Тож коротко публікуємо про них візитівки.
*Юлія Стахівська. Її основні три творчі дороги: письмо, арт-менеджмент і малювання.
Перша – принесла Юлі художні книжки «Червоні чоловічки», «Verde» та чимало публікацій, письменницькі стипендії та мандрівки, переклади і цікавезну трирічну роботу над укладанням антології «Українська авангардна поезія (1910–1930-ті рр.)» для видавництва «Смолоскип».
Другий шлях, як сама розповідає поетка-ілюстраторка, учив її організації. Спочатку Юлія Стахівська була арт-менеджеркою мережі книгарень «Є», а останні два роки – програмною координаторкою Чеського центру в Києві при Посольстві Чеської Республіки в Україні.
Третє, малювання, для Юлії – найбільш дороге. Юлія Стахівська проілюструвала дитячу книжку віршів білоруського поета Андрея Хадановіча «Таткові нотатки» (Грані-Т, 2010), «Казку старого мельника» Сергія Ухачевського (Кальварія, 2015) та обкладинку до книжки швейцарської письменниці Мелінди Надь Абоньї «Голуби злітають» (Комора, 2015); створила серію авторських листівок.
*Олег Коцарев – поет, прозаїк, журналіст. Автор поетичних книжок «Коротке і довге» (2003), «ЦІЛОДОБОВО» (спільно з Павлом Коробчуком і Богданом-Олегом Горобчуком, 2007), «Мій перший ніж» (2009), «Збіг обставин під Яготином» (2009), «Котра година» (2013), а також книжки оповідань «Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого» (2009). Співупорядник антології «Українська авангардна поезія (1910–1930-ті рр.)» (спільно з Юлією Стахівською).
Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Молоде вино», імені Валер’яна Підмогильного, премії «Кур’єра Кривбасу», фестивалю «Київські лаври» та конкурсу хайку «Вірші в метро». Поезія Олега Коцарева перекладена дванадцятьма мовами.
Координатор осінньої школи (мовознавство; ЛМФ) – Людмила Золотюк.
