Обласний Центр ДЮТ

07 жовтня відбувся семінар-нарада для педагогічних керівників науково-дослідних робіт Малої академії наук України у наукових відділеннях «Математика», «Фізика і астрономія», «Економіка», «Комп’ютерні науки» і «Технічні науки».

«Кожна людина у своєму житті робить відкриття. І час від винаходу до реальності стрімко зменшується.

Діти можуть зробити багато цікавого, бо вони ще не мають трафаретного мислення. Тому дітям варто довіряти», – каже у привітанні учасникам семінару-наради Альбін В’ячеславович Цалко, директор комунального позашкільного навчального закладу «Житомирський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді» Житомирської обласної ради, віце-президент Житомирського територіального відділення Малої академії наук України.

Такі семінари-наради передбачають діалог педагогічних керівників із науковцями та вчителями, які укладають манівські контрольні роботи, мета якого – зорієнтувати вчителів і учнів у сучасному науковому світі, розповісти про шляхи, особливості написання наукових досліджень.

Із різних міст і районів області на захід прибуло 48 учасників: учителі математики, фізики, інформатики, економіки, астрономії, керівники гуртків, методисти і психологи.

Пропонуємо Вашій увазі деякі наукові та методичні поради, рекомендації науковців, як допомогти учню написати науково-дослідну роботу на конкурс-захист МАН.

Андрій Васильович Зіновчук, кандидат фізико-математичних наук, виконуючий обов’язки доцента кафедри фізики Житомирського державного університету імені Івана Франка, радить перед тим, як розпочинати писати науково-дослідну працю з учнем, наприклад, із фізики відповісти на такі запитання:

-         чи пов’язана тема з фізикою?

-         чи матиме ця робота практичну значимість?

-         чи маємо достатню матеріально-технічну базу для дослідів, експериментів і спостережень?

-         і чи вистачає часу, щоби написати науково-дослідну роботу та підготуватися до її захисту?

Андрій Зіновчук каже, що по-науковому цінною є робота, в якій чітко сформульовані у відповідних складових структури, зокрема, мета і завдання, методи, результати, особистий внесок юного дослідника (!).

Микола Миколайович Костриця, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Житомирського державного технологічного університету, один із учасників журі секції «Економіка», зауважує, що учням дуже важко вибрати тему для дослідження і часто представлені теми і, відповідно, роботи не відповідають секціям наукового відділення «Економіка». «Хаотичний вибір тематики і аж ніяк не те, що йде від душі», – зазначає Микола Костриця. Тому він рекомендує визначити тему якомога точно, сформулювати коротко і влучно – до шести слів: «Мистецтво писати дуже стисло – це теж мистецтво». І не боятися уточнювати тему в процесі дослідження: так установиться відповідність змісту наукової праці і теми.

Етап пошуку і вибору теми дослідження важливий тому, що, по суті, тема визначає предмет роботи, тобто аспект, який вивчатиметься в об’єкті.

Метунауково-дослідної праці, за порадою Миколи Костриці, не треба визначати як дослідження: формулювання «мета – це дослідження» є хибним. Завдання мають конкретизувати мету. Логічно і вправно можна окреслити завдання, якщо орієнтуватися на план: скільки пунктів плану – стільки і завдань.

Висновкироботи мають чітко підкреслювати головне, базуватися максимально на конкретиці. «Вступ і висновки передусім промовляють про рівень науково-дослідної роботи», – наголошує Микола Костриця.

Викладач звертає увагу і на оформлення додатків. Педагогічним керівникам варто пильнувати, аби вони були навантажені смислом, ефективні. По-справжньому ілюструють роботу з економіки графіки, схеми, діаграми, виконані, наприклад, у програмі EXCEL.

Андрій Володимирович Ільченко, кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобілів і механіки технічних систем Житомирського державного технологічного університету, учасник журі наукового відділення «Технічні науки» підказує педагогічним керівникам напрямки, як знайти актуальну тему.

Тож, як вважає викладач, актуальне значення матимуть роботи:

-         про енергетику, збереження енергії;

-         охорону навколишнього середовища, як зменшити вплив людини на нього;

-         як збільшити надійність і безпеку, наприклад, транспорту.

У технічних науках, стверджує доповідач, тему варто сформулювати так, щоб водночас відповісти на такі запитання:

- яку проблему Ви хочете вирішити?

- яким шляхом це зробити?

Так у темі з’являться ключові слова дослідження.

Будь-яка наукова праця розпочинається з обгрунтування її актуальності: передусім варто висвітлити історію питання, з’ясувати, які питання не вирішені, та чітко окреслити свою нішу.

Андрій Володимирович пояснює також, у чому суть комплексного підходу наукового дсолідження. Комплексний підхід передбачає, по-перше, математичний опис явища чи процесу, а потім – обов’язкову експериментальну перевірку теоретичних положень.

Старший викладач кафедри прикладної математики та інформатики Житомирського державного університету імені Івана Франка Олександр Миколайович Шимон оцінює науково-дослідні праці учнів у відділенні комп’ютерних наук. Він, зокрема, радить коректно, відповідно до чинних вимог, зокрема, і до інтернет-ресурсів оформлювати список використаної літератури. Не покликатися на інтернет-шукачі Googleчи Yandex.

Олександр Шимон радить застосовувати якомога менше анімаційних ефектів у презентації, які учні демонструють під час захисту. Анімація відбирає час, відведений на усну доповідь-захист.

Решта семінарів-нарад для педагогічних керівників (у наукових відділеннях «Філософії та суспільствознавства», «Історія», «Науки про Землю», «Хімії та біології», «Екології та аграрних наук») заплановані на листопад.