Підсумки семінар-наради відділень філології
Житомирське територіальне відділення Малої академії наук України разом із учителями та старшокласниками розпочинає готуватися до конкурсу-захисту науково-дослідних праць учнів.
Першим таким пропедевтичним заходом став семінар-нарада для педагогічних керівників науково-дослідних робіт учнів у наукових відділеннях літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства; мовознавства.
«Семінари-наради – це наша спроба допомогти Вам, а завдяки Вам учням, які братимуть участь у науковому конкурсі, якнайкраще підготуватися до нього», – зазначив у вітальному слові до учасників Альбін В’ячеславович Цалко, директор комунального позашкільного навчального закладу «Житомирський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді» Житомирської обласної ради (далі – Центр творчості), віце-президент Житомирського територіального відділення Малої академії наук України.
Захід відбувся 06 жовтня в Центрі творчості. Його учасниками стали 57 педагогічних працівників із різних міст і районів Житомирської області (учителі української мови та літератури, російської мови, світової літератури, англійської мови, німецької, французької мови, художньої культури, образотворчого мистецтва, музичного мистецтва, методисти) і 8 доповідачів (науковці, викладачі, вчителі – учасники журі конкурсу-захисту МАН).
«Цього року основні вимоги до написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідних робіт, а також перелік наукових відділень і секцій конкурсу-захисту не змінилися», – повідомила Євгенія Михайлівна Йосава, заступник директора, відповідальний секретар Житомирського територіального відділення МАН.
«Англійська. Французька. Німецька… Наукове дослідження учня про іноземну мову»– такою була тема доповіді Марини Володимирівни Полховської, кандидата філологічних наук, доцента кафедри англійської філології та перекладу, заступника директора з наукової роботи Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Марина Полховська акцентувала увагу педагогічних керівників на сучасних аспектах структури наукового дослідження, зокрема, кожний розділ мають завершувати локальні висновки («ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2»…), але це не скасовує фінальних висновків наприкінці роботи. Крім того, у ВСТУПІ варто не лише перерахувати наукові методи в пункті про наукову методологію, а й пояснити, чому саме на цих методах базується робота. Марина Володимирівна також радить, щоби підібрана наукова література для дослідження була актуальною, достовірною й інформаційно релевантною, тобто доречною, відповідала темі роботи.
Людмила Петрівна Лінкевич, учитель української мови та літератури житомирської школи № 28, поділилася з колегами «Рецептом успіху: як перемогти на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН». Людмила Лінкевич – педагогічний керівник літературознавчого дослідження старшокласниці Олени Глінчевської. Цієї весни Людмила Лінкевич разом із ученицею, переможницею обласного й всеукраїнського етапів конкурсу-захисту МАН, відвідала Київ. Тож про свої враження та спостереження після подорожі та фіналу конкурсу розповіла учителям. Педагог каже, що цей конкурс допоміг Олені визначитися з професією та покликанням.
Галина Дмитрівна Левченко, кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри українського літературознавства та компаративістики Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франкаознайомила аудиторію зі«Специфікою секції конкурсу-захисту МАН “Літературна творчість”». Ця секція дещо «виламується» з переліку суто наукових, тож підходу і в концептуальному рішенні, і в оформленні рукопису потребує інакшого. Основне побажання журі – не «запроторювати» художню творчість, поезію, прозу чи драматичний твір учня, в наукові вимоги. Наприклад, на відміну, від вступу науково-дослідної праці, чітко структурованого, вступне слово творчої праці більш вільне, есеїстичне – творче.
У своїй доповіді «Для чого учневі займатися науковою творчістю?» Інна Михайлівна Дмитренко, практичний психолог Центру творчості, відповідає: «Наукова творчість допомагає виявити здібності, обдарування дітей. А це сприятиме їхньому самовизначенню, реалізації особистості, творчому, інтелектуальному духовному та професійному розвитку».
