Обласний Центр ДЮТ

22 жовтня у Житомирському територіальному відділенні Малої академії наук відбувся обласний семінар-нарада для педагогічних керівників наукових відділеннь історії, філософії та суспільствознавства, наук про Землю.

Організатори запросили на захід учителів, які цього року керують науковими дослідженнями учнів, – потенційних учасників конкурсу-захисту МАН. У семінарі взяли участь 42 педагогів (30 – із районів і 12 – із міст Житомирської області).

Такій аудиторії наукові, методичні, психологічні та педагогічні поради запропонували доповідачі: науковці та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка, головні спеціалісти Головного управління юстиції в Житомирській області, педагогічні працівники та психолог Житомирського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (далі – Центр творчості) та вчителі, які проводять манівські контрольні роботи.

Із яких рівнів і завдань складається така контрольна з географії й історії і як до неї якнайкраще підготуватися, розповіли, відповідно, вчитель географії Житомирської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 26 Олена Володимирівна Себало і вчитель історії міської гуманітарної гімназії № 3 м. Житомир, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методистЛюдмила Валентинівна Тайгунова.

Олена Дмитрівна Шабінська, головний спеціаліст Головного управління юстиції в Житомирській області, досвідчений учасник журі в секції "Правознавство".

"Щороку кількість учнівських робіт із правознавства зростає, – каже Олена Дмитрівна. – Однак багато питань виникає через плагіат. Основне в науковій роботі – це власне дослідження, особистий внесок дослідника, а думки та погляди інших авторів треба оформлювати як цитати. Передусім правильне цитування убезпечує Вас від плагіату".

Олена Дмитрівна, зокрема, рекомендує:

– назву дослідження формулювати влучно, зважати, аби її назва та зміст самої роботи відповідали секції;

– предмет не може виходити за межі об’єкта, іншими словами, важливо дотримуватися теми свого дослідження;

– відомо, що ВИСНОВКИ – це обов’язковий компонент наукової роботи, однак і наприкінці кожного розділу мають бути лаконічні висновки;

– немає потреба розміщувати Закони України в ДОДАТКАХ.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка Микола Володимирович Кордон згадує про дослідницю Олену Огієнко. Її дисертація розпочалася з манівської роботи, зокрема теми, з якою вона визначилась, беручи участь у конкурсі-захисті у свій час. Викладач каже, що вдалий вибір теми – це 50 % успішного результату".

Микола Володимирович пропонує "не брати загальних тем": "Є такі шановані філософські категорії, як час і простір. Вони пов’язані з історією. Щоби вибрати вдалу тему, варто обмежити територію і звузити хронологічні межі".

Так, з’явиться проблема з підбором літератури, попереджає доповідач, але тема для манівської роботи, вибрана так, приведе до цікавого та куди більш нового й індивідуального, ефективного авторського дослідження. Наприклад, про столипінську реформу чи про голодомор загалом в Україні науковці вже вивчили достатньо, але на місцевому рівні, області чи певного селища, – ні, тому такий аспект буде актуальним більш.

Перспективною темою Микола Кордон уважає біографістику: "Зараз ¼ частина дисертацій – про долі людей, історичних діячів (…) Щоправда, і тут ми обмежені історичними джерелами, тому що життєписи багатьох радянських діячів висвітлені в позитивному ракурсі через заідеологізованість доби, через це не просто вийти з площини радянської історіографії". Тим не менш, варто придивитися до діячів міст і селищ: багато імен мало або взагалі не відомі досі.

Можна взятися з учнем і за дослідження про національні меншини: історія Житомирщини віддавна складається як мультикультурна та поліетнічна.

Може поталанити з темою з історії України ХХ століття: "Наприклад, 1917–1921 роки – боротьба за українську державність на Житомирщині", – міркує Микола Кордон.

За словами викладача, варто звернути увагу і на історію повсякденності.

Микола Кордон рекомендує рахуватися з підбором й оформленням джерел – це важливий показник справді наукової праці: "Без джерел робота – це публіцистика".

Досліджувати, писати науку – клопітка праця, але не менш важливо оформити результат наукового і творчого процесу. Відтак доповідь Олени Петрівни Поліщук, доктора філософських наук, професора, директора Центру естетичної антропології та етнокульторології Житомирського державного університету імені Івана Франка, фахового учасника журі конкурсу-захисту, була зосереджена над питаннями естетики оформлення науково-дослідної праці учня.

"За стандартом манівська робота – наукова, не залежно від віку дослідника – старшокласника чи маститого професора. Траплялися змістовні, талановиті роботи учнів, але незграбно оформлені", – зауважує Олена Петрівна.

Тож Олена Петрівна, зокрема, рекомендує використовувати щільний папір і не використовувати струйні принтери, тоді друк наукової праці буде якісним і красивим.

Як структурувати роботу, підказує сам матеріал: чи це бути один, або два, або три розділи. Цікавим фактом, принагідно розповідає Олена Петрівна, що одна з ментальних особливостей українців та, що вони краще сприймають непарний ряд чисел, скажімо, три чи п’ять розділів. У будь-якому випадку необхідно пильнувати, аби до всіх розділів стандарт оформлення був одним. Якщо закінчується підрозділ, то варто, аби остання його сторінка була заповнена текстом хоча би на половину.

ВСТУП, кожний РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ починаються з нової сторінки. "Робота є привабливою, якщо містить додатки – графіки, таблиці. До речі, ці й інші фрагменти можна використати згодом для медіа-презентації під час захисту дослідження", – акцентує Олена Петрівна. Якщо у додатках є фотографії, то, знову ж таки, має значення якісний друк, аби добре відтворилися дрібні деталі. Цікаво і гарно виглядають доречні фотоколажі.

Так, вимоги до оформлення наукової праці строгі та стандартизовані, тим не менш "проявляйте оригінальність", закликає Олена Петрівна.

Після семінару-наради учасники мали можливість придбати невелику творчу роботу учнів і вчителів (листівки, ляльки-мотанки, м’які іграшки тощо) на благодійному ярмарку. Такий яромарок – один із заходів соціального проекту підтримки воїнів АТО «Крила захисту», ініціаторами якого є лідери учнівського самоврядування та працівники Центру творчості. Гроші витрачаються на забезпечення українських військових.