Обласний Центр ДЮТ

Упродовж 11 – 12 жовтня тривав 3 Обласний турнір юних правознавців. У заході взяло участь 20 команд (121 чоловік, із них – 100 учасників і 21 керівник команд із 13 районів і 3 міст Житомирської області). Обласному турніру передували 13 районних і 3 міських турніри, в яких учасниками були 250 учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Абсолютну перемогу здобула команда «NatusVincere»із міста Житомир.  Друге призове місце поділили між собою чотири команди: «Бердичівські правознавці» (місто Бердичів), «Феміда» з міста Коростишів, «Голос Феміди» («Обласний центр НТТУМ» філія в місті Коростишів), «Дочки Феміди» з Черняхівського району. Третього місце дісталися п’ять команд: «Житичі» міста Житомир, «Власна думка» з Бердичівського району, «Древлянський правовий альянс» із міста Коростень,«Феміда» з Новоград-Волинського району та «Фортуна» з Коростишівського району.

Про враження від турніру, справедливість і дружбу у світі, життєві принципи спілкуємося з командою переможців турніру, юними правознавцями – «NatusVincere».

– Як Вам турнір юних правознавців цього року?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Був організований на високому рівні».

Марія Франовська: «Усі турніри, на яких я побувала, безперечно цікаві та захоплюючі. Турнір правознавців найбільш ближчий мені, тому що я – майбутній юрист».

Карина Горностай: «Цього рокутурнір юних правознавців у цілому пройшов на належному рівні».

Артем Болейко: «Усе пройшло чудово, ми виступали прекрасно».

Ігор Прінц: «Загалом турнір був досить цікавим і захоплюючим, інтрига зберігалася до останнього моменту».

– Назвіть, будь ласка, перші три асоціації /емоції/ відчуття тощо, пов’язані з турніром?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Хвилювання, гордість за команду, бажання перемогти».

Іван Лясківський: «Страх. Біль. Довге горе, але й протяжна радість».

Марія Франовська: «Опонування, дружба, інформація».

Карина Горностай: «Страх, адреналін, гордість».

 – Як гадаєте, якими були би Ваші вчинки, емоції, думки тощо, якби Ви не здобули перемогу? 

Інна Анатоліївна Куніцька: «Розчарування».

Марія Франовська: «Звичайно, я була би розчарована. Але я сказала би собі: “От підготуємось, удосконалимо знання – і наступного року точно виграємо!”».

Карина Горностай: «Розчарування, сум, незадоволення».

Артем Болейко: «Усе зрозумів би і на наступний рік краще готувався би. Але ж ми – переможці».

Іван Лясківський: «Я таки здобув би поїздку на Україну».

Ігор Прінц: «Я все зрозумів би і пішов би додому».

– Тепер – перші три асоціації, пов’язані з правознавством?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Чітка життєва позиція, підкріплена нормами закону».

Марія Франовська: «Цікаві факти, категоричні переконання, справедливість».

Карина Горностай: «Сила, контроль».

Артем Болейко: «Турнір. Знання. Робота».

– Чи згодні Ви із прислів’ям: «Закон – як дишло: куди повернеш, туди й вийшло»?

Іван Лясківський: «Повністю згоден».

Інна Анатоліївна Куніцька: «Ні, оскільки кожен повинен мати ту чітку межу, яку не можна порушувати».

Артем Болейко: «Скажу лаконічно: так».

Марія Франовська: «Частково. У зв’язку з прогалинами в законодавстві справді кожен може трактувати закон по-різному. Але все ж таки закон єдиний для всіх. Без винятків».

Карина Горностай: «Так, згодна».

– Чи дозволяєте Ви собі перейти дорогу на червоне світло, якщо машин із обох боків дороги не видно на горизонті?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Категорично ні!»

Карина Горностай: «Так».

Марія Франовська: «Ні. Це навіть чисто життєвий принцип та організаційне переконання».

Іван Лясківський: «Звичайно, якщо поспішаю».

Артем Болейко: «Ні».

Ігор Прінц: «Звісно, якщо я поспішаю і цього вимагатиме ситуація».

– Чи можлива у світі справедливість?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Звичайно».

Ігор Прінц: «Ні».

Марія Франовська: «Так. Мабуть, це більше наївно, але я вважаю, що справедливість можлива. Вірю, що всі люди прагнуть до цього і все ж таки справедливість є в сучасному світі».

Карина Горностай: «Ні, навіть теоретично не можливо врегулювати суспільні відносини на такому рівні, щоб забезпечити справедливість у всіх сферах суспільних відносин».

Артем Болейко: «А Ви самі в це вірите? (сміється)».

Іван Лясківський: «Так, можлива у світі справедливість».

– Кажуть деякі філософи, що час від часу варто змінювати власні життєві правила та принципи. Тож як краще: знайти принципи один раз і на все життя чи проявляти гнучкість у дотриманні життєвого кодексу, переоцінювати цінності?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Ні, кожна самодостатня особистість повинна мати чітку життєву позицію. Хоча іноді трапляються такі життєві ситуації, за яких інтереси іншої людини повинні домінувати над життєвими принципами».

Ігор Прінц: «Своїх принципів потрібно дотримуватися».

Марія Франовська: «Усе життя люди вдосконалюються. І тому з віком, упродовж життя люди волею-неволею змінюють свої принципи, переконання. Тому неможливо все життя дотримуватись одних і тих самих принципів. Відтак люди змушені проявляти гнучкість. Життя – це постійний розвиток».

Карина Горностай: «Життєві правила і принципи змінюються протягом життя, в міру надбання життєвого досвіду».

Артем Болейко: «Кожен сам собі філософ. Тому, наприклад, у мене немає життєвого кодексу. Життя саме нав’язує свої права, прикро, але це правда».

Іван Лясківський: «Знайти та дотримуватися єдиних принципів усе життя».

– Чи Ви маєте час і натхнення відстежувати законодавчі процеси, суди в Україні? Які Ваші враження та спостереження?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Звичайно, маю натхнення, але іноді бракує часу».

Марія Франовська: «Так. Завжди цікаво, який аспект, сторону підтримають депутати, народ, наприклад, розглядаючи той же закон про державну мову. Зараз є законопроект про мешканців багатоквартирних будинків, цікаво було би подивитися реакцію громадян на нього. Та сама ситуація і з судами».

Ігор Прінц: «Дивлюся суд із Іриною Калінською».

Карина Горностай: «Ні, не маю часу».

Артем Болейко: «Вибачте, мені 16 років, мені це не надто цікаво, але інколи я спостерігаю за процесами по телевізору».

– На Ваш погляд, яка галузь законодавства чи конкретний закон України зараз потребують невідкладного перегляду?

Інна Анатоліївна Куніцька: «Адміністративна юстиція в Україні потребує термінового перегляду».

Марія Франовська: «Я вважаю, що існує багато прогалин у законодавстві, над якими, безперечно, треба працювати (наприклад, закон про державну мову, статус мов національних меншин, корупційні ризики і т. д.). Та все ж таки більшість істотних проблем в Україні – це методи реалізації чинних законів».

Карина Горностай: «Судова реформа».

Іван Лясківський: «Закон № 6037 “Про боротьбу зі захворюванням на туберкульоз”».

Ігор Прінц: «Слід провести судову реформу».

– Що, на Вашу думку, може сприяти тому, щоб «жити дружно»?

Ігор Прінц: «Щоб забезпечити мир, час від часу потрібна війна».

Інна Анатоліївна Куніцька: «У першу чергу загальна самосвідомість громадян».

Марія Франовська: «Правосвідомість. Однозначно. Беззаперечне усвідомлення людьми своїх прав і обов’язків не лише правових, а й інших соціальних норм. Коли кожна особа буде по совісті відповідати за себе, адекватно оцінювати ситуації – проблем практично не стане. Не лише в тому аспекті, щоб дружно жити».

Карина Горностай: «Модернізація та вдосконалення методів регулювання суспільних відносин».

Іван Лясківський: «Гумор, власне дружба, ідеологічна праця над цим питанням».

Протокол командних результатів