Підсумки турніру "Юний фізик" 2013
16 – 17 жовтня 2013 року відбувся 5-й обласний турнір юних фізиків у Житомирському обласному центрі науково-технічної творчості учнівської молоді.Учасниками заходу стали 96 чоловік, із них 80 учнів і 16 керівників команд із 11 районів і 4 міст Житомирської області. А обласному турніру передували 4 районних і 3 міських турніри, у яких узяли участь 157 учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Абсолютними переможцями обласного турніру стала команда «Квант» із Овруцького району. Керівники команди – учителі фізики Олена Григорівна Борисенок і Віктор Володимирович Антонюк. Друге місце поділили між собою команди «Солітон» Баранівського району, «Житомир» міста Житомир, «Apple»міста Бердичів і «НЕП» Коростишівського району. Третє місце здобули три команди: «Оріон» Черняхівського району, «Квант» міста Житомир (ЗОШ № 21) і «Квант» Червоноармійського району.
Про відчуття перемоги, експерименти у фізиці, геніальних фізиків, фізиків і ліриків, перспективи українських учених стати нобелівськими лауреатами спілкуємося з командою «Квант».
– Як почуваються переможці?
Олександр Мельник:«Переможці до сих пір у шоці. Я не очікував перемоги».
Софія Барановська: «Ми дуже хотіли перемогти і зробили для цього чимало, на підготовку витратили багато часу. Та результати цього варті. Ми почуваємося щасливими».
Людмила Стельникович: «Трохи несподівано. Ще не зрозуміли, що перемогли, а тому хвилювання не пройшло».
Катерина Голуб: «Хвилююче, але щасливо. Це велика честь для кожного з нас».
Наталія Кулєшова: «На цей момент мене переповнюють почуття й емоції. Приємно бачити такий чудовий результат, отже, наші старання не були марними».
– Чи представляла Ваша команда на турнірі певні власні розробки, можливо, навіть винаходи? Які?
Наталія Кулєшова: «Так, представляли, бо деякі завдання полягали в тому, щоб створити і дослідити власні роботи. Приклади – змійка, кораблик».
Олександр Мельник: «Так, ми представляли “коника”, виготовленого з паперу, який мав піти сам по похилій площині».
Софія Барановська: «Ми виготовили багато розробок, але не мали можливості показати їх усі. Зокрема я з учителем розробила “Свічковий заводик” і “Голограму”».
Людмила Стельникович: «Наша команда представила виготовленого з паперу (коробочки) “коника”, і саме цей “коник” допоміг нам здобути перемогу».
Катерина Голуб: «Кожний дослід дуже важливий. Це велика відповідальність. Однією із власних розробок став “коник”. Для того, що створити його, ми доклали немало зусиль, врахували кожен дріб’язок».
– Яка роль у цій грі Вам найбільше до вподоби – доповідач, опонент, рецензент? Чому?
Олександр Мельник: «Найбільше до вподоби рецензент, тому що в цій ролі на команду припадає значна відповідальність. Команда має правильно оцінити інших».
Софія Барановська: «Найбільш до вподоби роль доповідача. Тому що я маю можливість удосконалити свої ораторські здібності та представити аудиторії власний варіант розв’язку запропонованої задачі».
Людмила Стельникович: «Доповідач. Можливо, тому найбільше подобається, що я сама була в цій ролі. Я зрозуміла, що на мене покладена відповідальність за всю команду, і це ще більше захопило мене».
Наталія Кулєшова: «У цій грі я була опонентом і рецензентом».
Катерина Голуб: «Усі ролі цікаві та захоплюючі».
– Чим Вам подобається фізика?
Олександр Мельник: «Фізика мені подобається тим, що вона мені найбільш зрозуміла, ніж інші предмети».
Людмила Стельникович: «Фізика мені подобається через її загадковість». Софія Барановська: «Мені подобається фізика тому, що завдяки цій науці можна пояснити всі явища, які відбуваються довкола нас».
Наталія Кулєшова: «Це досить цікава наука і за “завісою” формул, правил криється низка експериментів і дослідів».
Катерина Голуб: «Фізика – наука про все, що тебе оточує. Знати фізику досконало – моя мрія. І я просто пишаюся своїми вчителями. Вони закохані у свій предмет».
– Яких фізиків Ви назвали би геніальними? Чому?
Олександр Мельник: «Ну, напевно, назвав би геніальним Ісаака Ньютона, тому що він перший здогадався про силу тяжіння і сформулював закон про нього. Багато інших законів він сформулював також».
Людмила Стельникович: «Найгеніальніший фізик, якого я знаю, – мій учитель, Віктор Володимирович Антонюк».
Катерина Голуб: «Ейнштейн, безумовно, Марія Склодовська-Кюрі».
Наталія Кулєшова: «Ньютон, Ейнштейн, Галілео Галілей – вони зробили багато відкриттів і змінили уявлення людей про світ».
Софія Барановська: «Кожен фізик по-своєму геніальний».
– Чи вже цього року Ви чули новини про нобелівських лауреатів-фізиків? Які Ваші думки, враження з приводу цієї події?
Олександр Мельник: «Ні, Нобелівською премією я не цікавлюся».
Софія Барановська: «Не чула».
Людмила Стельникович: «На жаль, не чула».
Катерина Голуб: «Ні, не чула».
– Лауреатами Нобелівської премії з фізики ставали чоловіки. І тільки дві жінки нагородили цією премією? Як гадаєте, чому склалася така диспропорція? Жінкам не під силу вивчити фізику?
Софія Барановська: «Зазвичай жінки більш творчі особистості. А чоловікам під силу точні науки».
Людмила Стельникович: «Усе жінкам під силу».
Катерина Голуб: «Жінкам під силу вивчити фізику. Тільки жінка для цього повинна мати аналітичне мислення».
Наталія Кулєшова: «Ну, я не вважаю, що жінкам не під силу вивчити фізику. Правда, не знаю, як це можна пояснити. Мабуть, фізики-чоловіки мають більш точне (конкретне) уявлення про таку науку, як фізика».
Олександр Мельник: «Я вважаю, що жінки можуть вивчити фізику, але це їм дається дуже важко. Я вважаю, що в жінок інший склад розуму, їм більш легше вдається запам’ятати, а фізику потрібно розуміти, а не завчати напам’ять».
– Як вважаєте, коли наступить час українців бути нобелівськими лауреатами, зокрема з фізики?
Олександр Мельник: «Я вважаю, що українці навряд чи будуть нобелівськими лауреатами, зокрема з фізики, а якщо і будуть, то дуже нескоро: потрібен розвиток науки, що у свою чергу пов’язано з матеріальною підтримкою держави…».
Наталія Кулєшова: «Скоро, дуже скоро!».
Софія Барановська: «Якщо буде краще фінансування фізики та заохочення. Але це обов’язково відбудеться».
Людмила Стельникович: «Українці – розумна нація, і Нобелівська премія – ще не показник нашого розуму. Хоча отримати її було би дуже добре. Наш час ще настане!».
Катерина Голуб: «Коли влада помітить, що українці – розумна нація і виділить кошти на лабораторії, то, можливо, прийде час українців».
– Чи поділяєте Ви людей на фізиків і ліриків? Чи можуть фізики писати вірші, а лірики розумітися на фізиці?
Олександр Мельник: «Так, поділяю і вважаю, що лірик навряд зрозуміє фізику. Ну, як і всі науковці, фізики є стриманими, з холодним розумом».
Софія Барановська: «Таке буває дуже рідко. Це залежить від рівня розвитку правої та лівої півкуль головного мозку. Хоча кожне правило має винятки, тому це цілком можливо».
Людмила Стельникович: «Усі люди талановиті, їхні таланти розкриваються по-різному. Хтось розуміється в точних науках, а інший – у літературі».
Катерина Голуб: «Так, поділяю. На мою думку, лірики ніколи не зрозуміють фізиків. Ну, і навпаки. У ліриків – художнє мислення, але… у фізиків воно також є».
Наталія Кулєшова: «Ну, мені здається, два захоплення можуть поєднуватися, чому би й ні?».
– Чого чекаєте від Всеукраїнського турніру?
Олександр Мельник: «Ну, я ще не знаю. Я сумніваюся, що зможу потрапити на нього».
Софія Барановська: «Перемоги, нових знайомств, поглиблення знань із фізики і гарних вражень».
Катерина Голуб: «Талановитих суперників і чесного журі. Підтримки, звичайно».
Наталія Кулєшова: «Чекаємо перемоги! Нових знань, умінь і навичок».
Людмила Стельникович: «Перемоги, нових емоцій і досвіду».
