Підсумки турніру "Юний біолог" 2013
Третій обласний турнір юних біологів відбувся 27 – 28 вересня у Житомирському обласному центрі науково-технічної творчості. Взяти участь у заході прибуло 16 команд, серед яких призові місця здобули:
команда міста Житомир «Житичі» – І місце;
команди «Гени» Коростишівського району та «Чомучки» міста Бердичів – ІІ місце;
команди «Звягель» міста Новоград-Волинський, «БІФ» Овруцького району, «Оріон» Черняхівського району, «Джерело» Баранівського району, «Хромосома» Житомирського району (Новогуйвинська гімназія) – ІІІ місце.
Про турнір, його значення для учнів, учителів, науки та навіть природи розповідають учасники турніру.
Христина Олександрівна Рудницька, учитель біології Житомирського міського колегіуму, науковий тренер команди-переможниці «Житичі»:
–У 2012 році ми вже брали участь у Всеукраїнському турнірі з біології. Тоді до всеукраїнського етапу команді допомагали готуватися вчитель Валентина Михайлівна Миколюк і я. Якщо у минулому році учасники їхали без великого бажання, то цього року, навпаки, команда, вже досвідчена та загартована, ще з літа запропонувала готуватися до обласного турніру, а пізніше за умови перемоги, як учні кажуть, «сходити на Україну». Багато зробили самі діти. Без їхніх самостійних зусиль учнів, учасників нашої команди ми не здобули би результату.
Не вважаю, що турнір може показати достеменний, дійсний рівень знань учнів. На турнірі – як у лотереї, спрацьовує момент випадку. Але видні сильні діти, які навчаються, певна річ, у профільних класах, беруть участь в олімпіадах із біології, а в майбутньому можуть стати науковцями, медиками в різних галузях. На цю гру приїхали сильні команди, що у свою чергу збільшує конкуренцію.
Для учителів такі турніри теж не минають марно. Завдяки їм можна познайомитися з колегами, перейняти досвід, одержати поради. І від самих дітей можна багатьом речам навчитися. Слушно кажуть люди, що поганий той учитель, який не вчиться у своїх учнів.
Наталія Миколаївна Корнійчук, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та спорту Житомирського університету імені Івана Франка:
– Саме у такому турнірі юних біологів я вперше ввійшла до складу журі. У цілому мої враження позитивні. Очевидні старання і вчителів, і учнів якнайкраще підготуватися до цієї події. Тож є підстави твердити те, що сукупно підготовка учасників, команд – на дуже хорошому рівні, а це у свою чергу може скласти основу для розвитку природничих наук в Україні, зокрема біології також.
Для дітей турнір юних біологів в ігровій формі пропонує можливості і ділового, і наукового, і неформального спілкування як із іншими обдарованими дітьми, їхніми однолітками, так і з учителями, науковцями. Під час раундів був помітний страх перед аудиторією, страх деяких учасників висловити свою думку на публіку, іншими словами, вони знають, але, ще нічого не сказавши, вже озираються на інших і це запитання «що скажуть інші?» «блокує» їхню силу. Тож так чи так турнір допомагає учасникам удосконалити вміння презентувати себе перед публікою, долати страхи, працювати самостійно і в команді та навіть здобути досвід із поразки, адже часто буває так, що саме поразка стає стимулом до майбутніх перемог.
Юлія Степанчук, команда «Житичі» Житомирського міського колегіуму:
–Як тільки з’явився турнір із біології, наш колегіум почав брати участь у ньому. Щодо мене, то я вдруге стала учасником. Учитель Валентина Михайлівна Миколюк заохотила.
Передусім зацікавлюють питання до турніру, наприклад, на минулих турнірах шукали наукові відповіді на житейські запитання, чи впливає колір волосся блондинки на її інтелект, чому жінки живуть довше, ніж чоловіки, або чому той, хто хропе, сам себе не будить. Підручник чи гугл можуть і не відповісти на ці запитання. Загалом ці запитання можуть залишитися без точної відповіді. Проте такі завдання і турнір – це хороша підготовка. Зокрема, мені турнір біологів допоміг підготуватися до олімпіади. Свого часу мій брат був учасником турніру юних істориків. Коли він став студентом академії імені Ярослава Мудрого, на одному із занять йому випало питання, дуже близьке до турнірного. І той досвід допоміг йому «вийти» на правильну відповідь. До того ж, я знаю чимало випадків, коли манівські роботи «переростали» у курсові.
Серед усіх предметів біологія для мене – на першому місці. Я знаю, що медицина (я хотіла би вивчати гінекологію) – не вдячна справа, але все одно це не зменшує мого інтересу до цього предмету.
Галина Тюфанова, команда «Звягель» міста Новоград-Волинський:
– Мені пощастило з учителем біології. Її ім’я – Марія Володимирівна Подгальська. Коли зі сьомого класу почалася серйозна (наукова) біологія, цей учитель передала нам хороші ази з цього предмету. Також дуже добре, коли батьки допомагають дітям досягнути успіхів, адже підтримка рідних людей – це найкраща опора. Дякую моїм батькам, що вони сприяють моєму розвитку!
Найбільше подобаються такі розділи біології, як ботаніка та біологія людини. Моя кімната не заставлена вазонами. Через те інколи моя сестра жартує, що я не люблю квіти. Але моя любов до рослин по-іншому виявляє себе: я люблю вивчати їх. Значення рослин неймовірно важливе, адже завдяки їм живемо ми, бо, відомо, що вони продукують кисень. А біологією людини цікавлюся тому, що це ж наука про себе!
Турнір юних біологів добрий тим, що допомагає набути неоціненного досвіду – досвіду у спілкуванні з учасниками інших команд, учителями, науковцями, досвіду публічного виступу, а також турнір допомагає збагатити свій науковий лексикон. Сукупно це все може стати у пригоді, наприклад, у студентський час. І підготовка до турніру, і сам турнір – це навчання наввипередки: коли станемо студентами, ми, зокрема, вже знатимемо, як підготувати хороший науковий реферат, як вести дискусію, як знайти потрібну інформацію тощо.
Вадим Фомін, команда «Едельвейс» Народицького району:
– Я став учасником нашої команди «Едельвейс» за власним бажанням і через інтерес до біології. Крім того, мене ще цікавить географія й англійська мова.
Для нашого Народицького району біологія корисна та важлива наука. Відомо ж, що Народицький район зазнав важкого впливу Чорнобильської катастрофи. По-друге, у грудні 2012 року був відкритий Древлянський природний заповідник на території Народицького району. І наша школа допомагала працівникам цього заповідника, зокрема, відстежувати популяцію, тобто чисельність на певній території, диких свиней, качок і зайців. У річці Уж ростуть водяний горіх і сальвінія плаваюча – це рідкісні рослини, з Червоної книги України. Так що природні, екологічні передумови вивчати біологію є. Турнір юних біологів може цьому сприяти. Ця гра розширює наш кругозір, передбачає обмін такою науковою інформацією, яка може знадобитися у майбутньому, наприклад, у тій же справі обчислення популяції диких тварин у Древлянському заповіднику, інших багатств нашого краю, біологія може підказати шляхи, як допомогти природі відновитися після Чорнобильської катастрофи.
Олександр Матвєєв, команда «Джерело» Баранівського району:
– Як відомо, біологія – це наука про все живе. Ця наука допомагає дізнатися більше про себе, світ.
Завдяки турнірам і моїй манівській роботі мій інтерес до природничих наук набув наукового формату. Я писав науково-дослідницьку роботу у секції «Хімія». Тема мого дослідження – «Чинники впливу ферментації у соках і нектарах». Простіше кажучи, як виготовити вино швидше, за яких умов тощо. «Родзинка», новизна мого дослідження полягає у тому, що мікрохвильове опромінювання корисно впливає на сік: тоді немає потреби додавати антибіотики, що важливо для здоров’я людини.
Турнір актуалізує цікаві питання, наприклад, утилізація пластику, радіаційне утворення озонових дір, мутація ДНК. Я ось дізнався, що сміття можна перероблювати двічі та більше, що, звісно, позитивно для навколишнього середовища.
Протокол командних результатів