Обласний Центр ДЮТ

Третім турніром у серії інтелектуальних змагань для учнів-старшокласників цього навчального року став обласний турнір юних географів. Він відбувся вже вчетверте 20 – 21 вересня в Житомирському обласному центрі науково-технічної творчості.

Обласному турніру передували 5 районних і 2 міських турніри, у яких взяли участь 310 учнів загальноосвітніх навчальних закладів. А переможцями стали 8 команд. Абсолютну перемогу здобула команда «Едельвейс» із міста Бердичева. Друге місце переможців належить «Нащадкам Магелана» (команда Черняхівського району), «МАГам» (команда Бердичівського району) та «Древлянським інтелектуалам» (команда міста Коростень). І дипломи третього ступеня одержали чотири команди – «Земляни» міста Житомир, «Маличі» міста Малин, «Звягель» із міста Новоград-Волинський і «Юні колумби» Чуднівського району.

Про географію, подорожі та міграцію розповідають учасники турніру.

Аліна Каргіна, команда «ОГО» Малинського району:

– Із шостого класу цікавлюся географією, як тільки вона з’явилася у розкладі уроків. У молодших класах учителі розповідали нам про океанічне дно, його флору та фауну тощо. Відтоді океанологія – мій улюблений розділ географії, а улюблена стихія – вода. Для мене вода асоціюється зі спокоєм і рівновагою, хоча, звісно, вона може бути небезпечною, як й інші стихії. Я хотіла би пірнути на дно океану.

Брала участь у географічних олімпіадах, конкурсах. Не планую пов’язати майбутню професію з географією, але для мене географія – цікаве хобі, яке приносить задоволення. Крім того, географія допомагає йти в ногу з часом.

Я вже відпочивала у Херсоні, Одесі, Криму. Ще подобається подорожувати західними областями, зокрема Львівською областю чи Закарпаттям. Я бачила Сколівські Бескиди, Скелі Довбуша. На жаль, не вдалося побувати за кордоном. Та якщо будуть такі шанси, то передовсім я відвідала би Китай (така давня країна) і ще такі північні європейські країни, як Нідерланди, Фінляндія. Але я не хотіла би жити в іншій країні: мені подобаються помірні широти та велике різноманіття природних об’єктів і в Україні.

Дмитро Лопатюк, команда «Координати» Червоноармійського району:

– Географія мені подобається. І задачі до турніру викликають інтерес. Вони куди цікавіші, ніж у підручнику географії. Підручник пропонує хіба географічні ази, а завдання до турніру мають ширший діапазон, а отже, є можливість більше дізнатися про нове та цікаве.

Для мене авторитетами у географії є Галілео Галілей із його телескопом, академік Володимир Вернадський. Харизматичні постаті.

Чесно, я ще не визначився із професією. Вважаю, що географія не тільки для професійного самовизначення, нею варто просто цікавитися для себе: завдяки географії дізнаємося більше про світ, географія сприятлива для подорожей.

Подорожуючи Житомирщиною, більше від усього запам’ятався Бердичівський район. Там гарна архітектура, наприклад, Бердичівський замок. Ще не мандрував за кордон. Але хотів би побувати на яскравому Фестивалі фарб «Холі» в Індії. Чи відвідати США і вже там, на місці, знайти відповідь на запитання, як Сполучені Штати стали однією з перших країн світу. Закордон привабливий, але я хотів би жити в Україні.

Денис Водотієць, команда «Екватор» Коростишівського району:

– Географія – цікавий предмет завдяки міждисциплінарним зв’язкам із історією, хімією, фізикою, екологією, політикою, економікою... Для мене вся географія цікава, тому я не виокремлював би улюблені розділи.

Я не був за кордоном. Але хотів би побачити Ейфелеву вежу в Парижі, піраміди в Мексиці та Єгипті. Єгипетські піраміди, їхня історія створення мене захоплюють.

Вважаю себе патріотом, тому я маю намір жити в Україні, якщо також держава буде сприяти моєму бажанню. А якщо не сприятиме, то можливо. Проте повторюю, хочу жити в Україні.

Катерина Штивович, команда «Едельвейс» міста Бердичів:

Для мене географія – спосіб самовиразитися, знайти свою позицію. Географія дозволяє прожити не одне життя. Навіть читання книги чи перегляд атласу – це своєрідні подорожі теж.

По-особливому зацікавлює мене політична географія. Вона може захопити більше, ніж детектив чи фантастика. Люди кажуть, що чужа душа – темний ліс. Так можна сказати і про держави, а невідоме манить знати.

Цікавим і незбагненним є процес утворення ураганів і смерчів. Так спонтанно, так несподівано… Не всьому, що створює природа, можна віднайти ясне пояснення.

На мій погляд, усі першовідкривачі такі, як Христофор Колумб чи Фернан Магеллан та багато-багато інших, заслуговують бути кумирами-географами.

Ні, я ще не побувала в інших країнах. А хотілося би передусім відвідати Туреччину, бо ця країна має цікавий політичний устрій, та побувати в Мексиці, потрапити в її географічно-кліматичні умови. А щодо міграції, то мені пригадується, як у пісні «Сам собі країна» Скрябіна сказано: «… Відповідь варто шукати в собі, а не в підручнику географії. Ти сам собі країна. Зроби порядок у своїй голові».

Спостереженнями та міркуваннями про обласний турнір географів і про значення цієї події в навчанні, науковій діяльності та житті учнів діляться вчителі.

Марія Василівна Максименко, заслужений учитель України, учитель географії й економіки Малинської ЗНВК школи-ліцею № 1 імені Ніни Сосніної:

– Команди підготовлені на достатньому науковому рівні. Діти володіють науковою інформацією, уміють користуватися комп’ютерними презентаціями, аналізувати їх. У своїх дослідженнях вони використовують багато географічних карт. І теми досліджень актуальні. Учні володіють багатьма методами географічних досліджень, зокрема, картографічним, порівняльним, статистичним, методом наукового пояснення, методом спостережень.

Такий турнір розвиває комунікативні якості учнів, вміння грамотно, логічно виступати перед публікою, словом, ораторські здібності. До того ж, діти вчаться аналізувати, синтезувати, узагальнювати інформацію. Турнір розвиває креативне мислення: прогнозувати, створювати проекти тощо. Після турніру учні тримаються цього рівня.

На моїх уроках я практикую схожі мінітурніри.

Мої випускники, які зараз вивчають географію чи економіку у вищих навчальних закладах, зараз тільки дякують, що вони у свій час пройшли такі турніри, бо це своєрідна підготовка як до навчання в університеті, так і до наукової діяльності.

Ірина Василівна Барицька, учитель географії Черняхівської гімназії, керівник гуртка «Глобальна географія» Житомирського обласного центру науково-технічної творчості:

– Рівень турніру дуже високий. За чотири роки моїх спостережень цього року підготовка команд має найвищий рівень. Багато цікавих команд, серед них – чуднівська, коростенська. Рівень підготовки команд виявляє їхнє зацікавлення глобальними питаннями, питаннями, що стосуються всього людства. Це у свою чергу формує грамотну громадянську й екологічну свідомість. На турнірі діти можуть проявити свої ораторські здібності, уміння орієнтуватися у складних ситуаціях, проявити лідерські якості – вони набувають неоціненного досвіду, що, безумовно, допоможе їм у майбутньому.

Ольга Михайлівна Байдюк, учитель географії ЗОШ І–ІІІ ступенів № 12 міста Бердичів:

–                        Так склалися обставини, що я вперше приїхала на турнір юних географів. І мої враження позитивні.

Учні спробували себе в різних ролях – і доповідача, і опонента, і рецензента. Як кажуть, вони ввійшли в смак. Думаю, що так чи так усі команди відчувають себе переможцями. Вісімнадцять переможців.

Такі турніри допомагають адаптуватися до сьогодення, життя, бо життя і є великим турніром.

Протокол командних результатів