Обласний Центр ДЮТ

29 – 30 жовтня відбулася VIII обласна виставка-конкурс «Паперовий світ» на базі Житомирського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Учениця 10-го класу Іршанського навчально-виховного комплексу «Гімназія-дошкільний навчальний заклад», вихованка гуртка «Паперопластика» Іршанського центру естетичного виховання Володарсько-Волинського району Маргарита Суворова приходить на бесіду зі мною, тримаючи в руках білосніжних голубів серед квіткового кола: «Білий колір показує, що голуб – ніжний птах, божа птиця, символізує чистоту. За переказами, душа людини по смерті перетворюється на голуба», – пояснює дівчина. Композиція Маргарити так і називається – «Божі птахи». Із нею, з композицією, авторка пов’язує, крім народних уявлень про голубів, історію, яка запам’яталася зі старих газет. «Коли в листопаді 1941 року фашисти захопили місто Ростов, – переказує Маргарита, – то, зокрема, наказали винищити всіх домашніх голубів, щоби підпільники не передавали голубиною поштою ніяких вістей радянським військам за Доном. Проте учений голуб підлітка Віктора Черевичкіна таки переносив розвідувальні дані через Дон. Фашисти спіймали хлопця. Його вбили з голубом у руках».

Водночас Маргарита згадує про голубів як символ вірної та вічної любові у шлюбних традиціях, а також як добре звертання: «В українців дуже поширене таке звертання “голубе”, “голубко”. Голубами у весільних піснях називають наречених. Добрі сусіди – теж голуби. Для матері – доньки – голубоньки, а синочки – голубочки».

Композиція учениці 11-го класу Забрідської школи Черняхівського району Вікторії Вознюк повністю весільного плану. Композицію складають аксесуари для нареченої (назва роботи відповідна – «Наречена») – дзеркало, скринька для прикрас і святковий букет. Основний колір виробів білий. Зазначаю, що нині часто жінки, які мають намір виходити заміж, відходять від білого кольору свого вбрання на весілля. «То червоне плаття, то синє... Я не сприймаю того. Для мене наречена – тільки в білому», – запевняє Вікторія.

Сам матеріал для творчості Вікторія характеризує так: «Уже рік, як займаюся паперопластикою. Також я почала працювати у техніці квілінг. Мені подобається працювати з папером. Цей матеріал легкий, особливо гофрований папір, пластичний, різноманітний, що, здається, з паперу можна створити все, що здатна придумати фантазія людини.

Я виготовила не тільки шкатулку для композиції “Наречена”, але й для практичного вжитку. Зберігаю там флешку, зокрема».

Одинадцятикласник ліцею № 2 міста Житомир Давид Костін, одягнений у футболку зі знаком Супермена, джинси, привіз на виставку цілий «Паперовий Всесвіт». Каже, що, називаючи свій витвір, відштовхувався від назви самої виставки – «Паперовий світ». «Я подумав, навіщо обмежуватися тільки світом, якщо можна створити цілий Всесвіт?» Свій Всесвіт Давид збирав близько місяця з допомогою мало не всього ліцею.

Всесвіт Давида складається з п’яти планет, які відповідають планетам Сонячної системи. Автор «Паперового Всесвіту» каже, що для нього було принциповим передати кольори небесних тіл і «триматися» розмірів планет, нехай і у зменшеному масштабі. Тільки Сонце Давида складається більше з чотирьох сотень складних елементів – так званих модулів. Восьмикласники зібрали для «Паперового Всесвіту» близько сотні зірок, які покрили прозорим лаком, щоб ті могли більше сяяти.

У спеціальних гуртках Давид не навчається – завдяки Інтернету вивчив мистецтво кусудама та мобілі (це все японське мистецтво підвісних конструкцій). Цієї справою займається третій рік, учасником обласного конкурсу «Паперовий світ» став удруге, перед тим пройшовши міські відбіркові етапи.

Запитую, що відчуває, коли працює з папером? «Задоволення. Цікавість, – відповідає Давид.– Творчий процес відволікає від усього. Коли працюю з папером, голова відпочиває, мені спокійно. Можу сісти за складання, наприклад, о 9-й вечора і складати до 11-ї – і мені буде добре. Та найцікавішим для мене є результат».

Час від часу Давида друзі просять майстерно «скрутити» папір на сувеніри та подарунки. Хлопець згадує, що один такий подарунок вручили меру. «Улітку 2012 року в таборі “Супутник” відбувся ярмарок між командами, – розповідає Давид. – Я запропонував для цієї події модульного лебедя, тобто цей птах складався з 1 478 модулів – маленьких трикутничків цього разу. Вийшов білий лебідь. Тоді директор табору вирішив, що цей птах буде подарунком для мера. Але я захотів його вдосконалити – і обрамив крила, хвіст і шию птаха червоним подарунковим папером. І вже такого лебедя подарували меру».

Під час розмови з Давидом делікатно підходить педагог-організатор ліцею Анастасія Церковна і радісно каже два слова: «Абсолютна першість». Це значить, що оголосили результати виставки-конкурсу і Давид став абсолютним переможцем у номінації «Мобілі та кусудами». Цікавлюся, що буде з «Паперовим Всесвітом» тепер, після створення його та перемоги з ним? Давид відповідає: як переможець я залишаю Всесвіт у Центрі творчості на рік, а потім, один із варіантів, розташую його у своєму ліцеї.

Протокол командних результатів